Хто ми, вкраїнці? Ні, хохли ми.
Бо мову рідную не знаєм, і розмовляти не бажаєм
В угоду брата-москаля, або якогось короля,
Що править в світі над панами,
Над честю, розумом, світами,
І тягне люд наш до ярма.
Хто, козаки ми? Ні - голота!
Бо вже така у нас спільнота,
Що кожен брата норовить і обдурить, і притопить
За слово правди чимнайдужче,
Образити і скривдить дужче. Хиренна воля
Міцно спить у душах наших, ще й хрипить,
І божа совість не болить.
Хто ми, вкраїнські патріоти? Ні, бо нема у нас роботи!
На землях рідних в час скорботи,
І тягнемось до москалів, поляків, чехів, португальців,
Ще італійців, шведів, німців, іспанців, турків, нідерландців...
А діви наші!.. Горе їм! У тих світах не мають долі...
У клітці золотій неволі - і тіло, й душу продають!
То хто ж ми є таки насправді у світі, де немає правди,
Де кожен брата норовить чи обдурити, чи штиркнути,
Чи засмутити, чи злякати, або до нитки обібрати,
Добро його до рук прибрати, ще й душу божу загубить.
То хто ми є? Чому і звідки нас Бог на цій землі з’єднав,
А схід та захід роз’єднав, і єдності думок не дав!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472915
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Олекса Світлий