Схід – справа тонка, але там,
Злодюгам руки відтинають.
То може так карати нам –
Давно вже заклики лунають!
Та ж схаменіться! Уявіть
Безруких суддів, прокурорів!
А депутатам як давить
На кнопки своїх моніторів?
Ще уряд із таких калік –
Ті однорукі, ті безрукі...
А в зграї із одних шулік,
Хто очі виклює у круків?
Братва ця навіть і без рук
Культями буде загрібати.
Тож без вагань, душевних мук
Їм треба голови стинати.
А як сокиру візьме кат,
Якщо і в нього рук немає?
Безрукий вислизне з-за грат,
Його ж такий охороняє!
Прогнило все! Сморід і бруд
Мораль відсутня в апріорі…
Та де вже той небесний суд,
Що був в Содомі і Гоморрі!?
16.01.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473057
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Мирослав Вересюк