Степовий вітер

Де  лани  зелені,  жовті,  чорні,
Де  шеренги  лісосмуг  стоять,
Де  родючі  степу  землі  орні,
Де  пшениці  й  жита  благодать…

Вільний  вітер  там  квартиру  має  –
Не  квартиру  –  а  розкішний  дім.
По  будинку  він  завжди  гуляє  –
То  ледь  ходить,  то  гасає  в  нім.

Чимчикує,  мчить,  летить,  ступає  –
Повсякчас  крокує  у  полях.
То  тихенько  в  кронах  походжає,
А  то  любить  швендяти,  що  страх!

Пробіжиться  риссю  по  блакиті  –
Нагромадить  хмар  і  задощить…
Настрій  зміниться  –  і  тої  ж  миті
Сонце  в  небі  чистім  вже  горить…

Розкидає  барви  кольорові  –
Пише  восени  картини  він.
Стільки  приклада  зусиль,  любові  –
Чути  лиш  роботи  відгомін.

Заметіллю  вкриє  землю  в  біле,
Нажене  морозів  -  та  й  тріщить…
Тому  вітру  в  домі-степу  миле
Геть  усе,  хоч  іноді  й  шумить.

14  жовтня  2013  року
Нова  Одеса

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473068
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Андрій Козловець