Що ж, не судилось…

Хай  ти  з  іншою,  що  ж,  не  судилось,
Знову  ніч  накриває  у  серці  печаль.
І  сльоза  із  очей  покотилась,
Не  себе,  ні,  кохання  загублене  жаль.

Жаль,  що  душу,  воскреслу  з  могили,
Обпалили  даремно  стрімкі  почуття.
Тільки,  де  назбирати  ще  сили,
Щоб  без  тебе  самій  йти  в  подальше  життя.

Лиш  уява  відчує  цілунок
Теплих  бажаних  губ  на  тремтячім  плечі.
Видно  в  долі  є  свій  розрахунок:  
Комусь  радість  любові,  комусь  міражі.

17.01.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2014
автор: Валентина Ланевич