Зорі наче маяки,
Немов лампадки в синім небі.
І зовуть вони туди,
Вічність, що цвіте для тебе.
Там любов й нема журби,
Й ангели пісні співають.
А з Господньої руки,
Зерна віри проростають.
В райському саду весни
Не лиш зорі свято сяють,
Тут душі праведні, святі,
Наче вогники палають.
І їх святії молитви,
Із небес на нас пливають,
Із гріховної землі,
Пелену гріхів знімають.
Наче праведна роса,
Квіти й трави покривають,
Їхніх душ свята краса,
Оберегом нас вкривають.
Нас не вчеплять сили зла,
Молитви їх зберігають.
Ближче їм престіл добра,
--------- за нас складають.
Просять господа Христа,
-«Їм пробач що ще блукають,
Віра хай в них пророста,
І молитви охороняють.»
Зорі наче маяки,
мов лампадки в синім небі.
Може душі пресвяті,
Ті, що моляться за тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473147
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: SVETA_S