НАВІКИ!

Земля,прославлена  в  віках,
Жидів  на  плечі  посадила
І  гризуть  спину,  як  щурі,
Бо  згорблена  і  не  єдина.
Скинь  з  себе  цих  гадюк  й  гидоту,
Бо  всю  до  крові  обдира
І  крила  розправляй  навіки,
І  хай  народ  твій  ожива.
Нехай  встає  з  колін  розбитих
І  розгинає  спину,
Хай  роздавить  цих  гадюк,
Навік  врятує  Україну!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473255
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Іван Звенигородський-VMD-