неспокій

Тиша  стискає  горло
Закочується  клубком  під  серце
Оточує  безнадійною  невірою  у  віру
Натхненним  періодом  без  натхнення
Мовчазним  криком
Щирою  брехнею
І  холодним  ударом  десь  далі  
у  самісіньке
те  саме  яке  розбивають

Хвилювання  помирає  останнім
Застигає  тінню
чорно  сірою
ніччю  у  проміжку    між  недозустрітими
світанками  сподівань

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473290
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.01.2014
автор: Загублена в собі