І знову за віконцем плаче дощ
І знову ти сама сидиш з горнятком кави
Чому не разом з Ним? в чім річ?
Чому не зіграває Він Тебе ласкаво?
І знову згадуєш ту ніч
Коли вже серце твоє знало,
Що дуже сильно покохало.
Та час назад не повернути
І сталось те,що мало бути
Він не любив тебе,повір,
Але всьому наперекір
Хотіла вирватись на волю,
Зробити все,щоб бути з ним...
Вам не судилось разом бути
І треба вже Його забути.
Забути ніжність і тепло
Забути все що в вас було...
Ти наче крапелька дощу--Падеш на дно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473365
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: Л_і_л_і_