Я йшла житами- рада і щаслива,
Збирала в жмені промені добра,
Ще молода, казали всі- вродлива,
Мов мак у полі , молодість цвіла.
Сміялось сонце, цілувало в щічки,
Я личко підставляла- ну цілуй!
А між житами пурхали синички-
Кругом краса, хоч сядь i намалюй.
Тихенько на плече спустивь метелик,
Тріпоче крильцями. Ану зловлю!
Я була певна, прилетів ангелик,
Щоб стежку не згубила я свою.
Хотілося його в долоню взяти,
Додому нести, для себе залишить.
Рухнулась... Пусто... Я в своїй кімнаті...
Це був лиш сон. На дворі сніг летить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473389
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: горлиця