Заплуталась...чому так зимно й боляче?
Холодні руки...не чути серця ритм,
дощ бється в шибки імітуючи,
байдужості слів колорит.
Все життя наче крига ламка,
біль і зрада сплелися разом
і нестримного світу ріка,
залишається просто єством.
Та нестало вже сили- зірвалась
все хотіла життя приручити,
і душа її з світом прощалась,
незалишилось сили щоб жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473446
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: янгол з душею