І те, що зліпим, - те і маєм…

…Коли  Господь  створив  людину,
Шматок  малий  лишився  глини.
-  Що  хочеш  ти,  -  спитав  Творець,
Щоб  я  зліпив,  Адаме  любий?
-  Мені  на  голову  вінець  -
Корону  Щастя  –  дай,  щоб  згуби
Я  не  зазнав  в  своїм  житті!
Творець  помовчав  в  співчутті,
І  глину  в  руку  вклав  Адаму.
І  долю  з  тих  часів  свою  
Самі  вінчаємо  ми  –  в  драму,
Чи  в  мед,  чи  в  спочин  у  раю
Ту  глину  гарно  виминаєм.
І  те,  що  зліпим,  -  те  і  маєм…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473544
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Калиновий