Він посміхнувся. А усміх не солодкий.
Він ідеалом був в моїх віршах.
Він медом був для губ моїх голодних.
Він був колись давно в пророчих снах.
Він був. Для нього я творила.
Вся моя пара сотень літ в віршах
Для нього. Я так його любила...
А він мене раз у пів року покидав.
Зараз він помер. Він не в труні.
Його не клали в землю і не хоронили.
Він дихає, проте помер в мені.
Й померло з ним усе, що я любила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473580
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Олька Оленька