Гострю думки як леза для косарки.
Шкребу потилицю,шукаючи сюжет,
Складаючи тобі новий сонет
Не гірший,ніж до Лаури Петрарка.
Та все дарма!Вже слів таких немає,
Яких я ще тобі не написав.
Я вкотре ті слова перебираю,
Закреслюю,в нові рядки складаю,
А в підсумку отих судомних вправ
Одне виходить:Я тебе кохаю!
Цю фразу вже повторювать несила
А ти весь час до мене без жалю.
Бажаю знов - щоб ти мене любила
Бо я давно для цього все роблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473594
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: віталій чепіжний