Такий ось вже народ ми – українці –
Не можемо вже жити без тенет,
Хоч в жилах кров шляхетних праарійців,
А гнемо перед хамами хребет;
Язичництво сповідуємо ревно,
Неначе до потопу живемо,
Коли турбує щось душевнокревне,
Як древні, до ворожок біжимо;
Чи набиваємо в поклонах гулі
Перед антихристом, що в бронзі і в труні,
Йдемо на жертви, наче крутим дулі
І ми такі розумні, аж дурні;
Христа роздерли на чотири церкви
І Євхаристію як хліб їмо,
І вічної не боїмося смертви,
Хоча в гріхах по вуха стоїмо;
Не милим нам підпалюємо хату,
Успішніших за нас душа кляне,
Лякаємо наївних блоком НАТО,
А націю доконує спиртне.
А що до того, що гуля по краю
І править нами окупант чи хам,
То це тому, що наша хата скраю,
Коли у центрі владний тарарам:
– Нехай панують – край би не роздерли,
Нехай грабують, та не точать зуб,
Ми є і так, і ненька ще не вмерла,
І є ще тризуб!.. вибачте – трізуб;
А заробити можна там помірно,
Де вже пройшли майдани і бузу,
І пенсії дають нам на комірне,
А шлунку досить, що ковта сльозу;
Бо плакатися нам і не молитись
Так любо стало – хлібом не годуй,
Так звикли з опозицій сльози лити,
Що вже до виносу святих готуй.
А ще – де двоє нас, там три гетьмани
І третій гетьман, звісно, не Христос,
Тому при владі хами й клептомани,
А ми очолюєм партійок стос;
За націдею – хамство й лицемірство
І майже в кожному живе русак…
Ще не на часі, кажуть, українство,
Бо не пройшов совковий переляк.
1.12.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473650
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2014
автор: lionet