Козацька




Полюбив  я  її  і  сів  на  коня,
            та  й  поїхав  ляхів  вбивати,
          Україна  моя,  в  мене  одна,
         за  її  буду  кров  проливати

Як  я  ляхів  вбивав,  свою  кров  проливав,
                       за  коханою  й  матір"ю  тужив,  
та  щасливий  я  був,  бо  за  їх  воював,
зі  смертю  у  танці  я  кружив…

Як  я  ляхів  побив,  як  до  дому  прибивсь,
запитав  журавля:  де  ж  кохана?
Он,  із    паном  пішла,  до  вівтаря,
доля  твоя  безталанна…

А  де  матір  моя,  запитав  журавля,
ти  ж  її  оберег  для  хатини…
В  небі  мати  твоя,  тіло  вкрила  земля,
не  діждалася  сина  з  чужини…

У  сльозах  я  стояв,  душу  розпачем  рвав,
де  ж  моя  дорога  Україна?
Доки  ти  воював,  поки  кров  проливав,
продалася  в  неволю  Русину…


   


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473686
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Межа реальності