Відвертаючись пізнав відвертість.
Відпускаючи поставив крапки.
Закриваючи слова кінцеві,
Називаючи їх «далі».
Й далі буде далі...
Вірні очі взяв за правду,
А вона як сивий сніг,
То вона хвалила славу,
То її скривила вниз.
Завмираючи від цілих пауз,
Танцював весь організм.
Раз, і поміж нас цей день розтанув,
Два й закінчився політ,
Зупиняючись поринув в простір,
Зависаючи над морем втіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473727
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Максим Жембровський