Куди ми йдемо?!
Ніяк не можу зрозуміти,
навіть Губка, став вже Емо
теж втомився вже терпіти!
Волосся своє відростив,
у бік, у ранці причесався
тай на човні кудись, поплив
чи не стежуть, оглядався.
Мусі на фамілію Цеце
таки напевне не пробачив,
за те що кинула яйце
а він, усе прекрасно бачив!
Образився що не цінує
в його чудовім класі дошки!
Його старання всі руйнує
розкидає яйця та горошки.
- А я лиш маю прибирати!
- Чому її ніхто не ставить в кут?
Розізлився. Та давай ридати
так, що аж почув його когут!
20 січня 2014 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473786
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Ель Демір