Дуже ми терплячі люди,
Це у нас уже в крові,
Бо навчили нас приблуди,
Як тримати все в собі.
Їм потрібно щоб терпіли
Українці їх ярмо,
Щоб повстати не схотіли,
Не забрали в них кермо.
Незалежні ми і вільні
Та приблуди знову тут,
Знають, що ми дуже бідні
Й задарма усе беруть.
Швидко все добро закуплять
Й будем знов на них робить,
По три шкури згодом злуплять,
Всі ж терплячі будуть жить.
25.07.02.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473991
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Георгій Грищенко