Сповз хвiст до низу ніби возом,
А голова – з Андрiївським хрестом;
З домами давнiй Змiй застиг узвозом
Та витрiщається i храмом, i хвостом.
Що вiдповiм йому? Нiяк не зрозумiю
Питання вiчного до мене, чи до всiх…
I сам я вiд питань, буває, кам’янiю
На заворотах долi з несподiванками їх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474100
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: AZ