Я ношу тебе в серці постійно,
Без перерви на рекламу і обід...
З тобою абсолютно вільний,
В твоїх зіницях цілий світ!
З тобою абсолютно вільний,
Як духи нашої землі....
Я незнищенний і стожильний,
Я порох в тебе на крилі!
Я промінь в тебе на крилі,
Ношу тебе в собі правічно...
Милуюсь,як картинами Далі
тобою антропоцентрично:
І не важливо вже чи знаєш ти,
Що ти у серці мого світу...
життя-це міст по ньому перейди,
У край омріяного літа!
Де буде все чого так прагнеш,
Де буде все чим ти живеш...
І зціляться колишні рани,
А я спокійний Гільгамеш:
Прийму самотність як належне,
Як незалежність висоти...
Замовкнуть всі мої пожежі,
Та лишишся навіки ти!
*Гільгаме́ш — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до РХ, десь за 400 років до того як була написана про нього поема(11 глиняних таблиць"Епос про Гільгамеша")
©Богдан Тригуб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2014
автор: Той,що воює з вітряками