Вставай, Україно ! З колін підіймайся!
За волю і правду іди, добивайся!
Загинули діти твої, моя нене,
За щастя, за славу,за тебе,за мене.
Проллється багато невинної крові:
І тих, хто "при владі", і тих, хто "в неволі".
Звучить мов закляття призив до сваволі,
Такою ціною не треба нам "Долі"!
Вставай, Україно, народе могутній,
Згадай Тарасовий завіт на майбутнє!.
Хай біль і страждання дають нам наснагу
Спинити цю бійню страшну і криваву.
Ми прагнемо змін, та ціна зависока,
Мов в воза впряглись Лебідь, Рак, звісно, Щука,
І тягнуть його, в різні боки турляють,
А віз той тріщить, бо його розпинають!
Вставай, Україно, Умийся від сліз!
Збери воєдино наш Захід і Схід!
Не кинь на поталу в не рівнім бою,
Вставай, Україно, із диму й вогню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474302
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Neteka