А ти іди, лише не озирайся!
В прикмети я не вірю, але все ж…
Минуле у стихії резонансів
Чекає, що ти все-таки прийдеш.
А ти іди, і не звертай з дороги,
І дослухайся голосу душі.
Вже майже не залишилось святого,
А те що є, зазв`ичай міражі.
А ти іди, запалюй віру знову
У себе, в непорочність мрій-бажань.
І з першим подихом ранкової Аврори
Ковтай життя з смаком випробувань.
22.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474314
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Юлія Кириленко