Я знову спромоглась писати вірші.
Повірить важко, але врешті-решт
Рядки свої знаходжу серед інших,
Всадивши милу музу під арешт.
І вкотре поримовані контрасти -
Я віршами зв'язала почуття.
І все таки поезія - це щастя,
В яке так щиро загорнулась я.
Трима образу муза моя мила,
Не дозволяє жить римованим рядкам.
Я недалечко десь лишила свої крила,
та відчуття польоту не віддам.
Скаліченою часом почуваюсь:
Бо жоден не приходить більш сюжет!
Та знов пишу. І болісно всміхаюсь.
Мені здається, що я зовсім не поет.
(21.01.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474317
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Олена Вєчканова