Сріблом виблискує сніжна перина,
Це із мішечка пані Дарина,
Не шкодувала посипати все,
Вечорами ходить - срібло несе.
Щоб не побачив ніхто її,
Дружить Дарина із ніччю взимі.
Її ніхто ніколи не бачив,
Як веселиться радіє чи плаче.
Але відомо мішечок при ній
Не є звичайний , але чарівний.
Срібла у ньому завжди багато,
І неможливо його все зібрати.
Навіть розсипаний ти не збереш,
І у свій дім не принесеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474336
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Небесна