22січня 2014р., в День Соборності України
в Києві, на вулиці Грушевського снайпери –
спецназівці застрелили українця, вірменина
за походженням, юнака- майданівця
Сергія Нігояна. Напередодні він на барикадах
проникливо читав вірші Тараса Шевченка,
що транслювали канали телебачення.
«Борітеся, поборете,
Вам Бог помагає!» -
Вірменин з Дніпропетровська
Шевченка читає.
На Ісуса божим ликом,
Надій стільки вабив,
Повний задумів великих
На Майдані став він.
На Майдані, на Грушевській
За право і волю
Вірменин, наш, український
Виборював долю.
На бандитськую сваволю
Мусив він постати,
Таті* йому – в серце кулю
Щоб життя забрати.
Плаче безутішний батько,
Тужить гірко мама,
В небо шлють свої прокляття
Недолюдкам Хама.
Син єдиний у батьків,
Єдина дитина
Нащо їх посиротив?
Плаче Україна.
Не вмирає душа сина,
Вічно будуть славить,
Герою вдячна Батьківщина
Пам’ятник поставить.
Заспіває вона пісню
Щиру, солов’їну,
З нею будеш ти довіку-
За неї загинув.
Не вмирає душа наша,
Перетерпить горе,
Хто криваву варить кашу
Народ не поборе!
«Кати, кати, людоїди!»-
Шевченко волає,
Правди й кари хочуть люди:
Воля їх - святая!
23.01. 2014р., Київ
____________________
*Злодій, грабіжник
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474485
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: БГІ