82
Бува й країна, наче пес на сіні –
Сама не їсть і іншим не дає;
Читай – сама жебрачкою жиє
І морить поневолених сусідів;
І це не край якихось дармоїдів,
Хоча й таких там трохи таки є;
Там більшості сеча у мозок б’є
І влада – із духовних інвалідів;
По світу міфи і брехню снує, –
Що проти неї вся Земля повстала;
І все життя лише мечі кує,
А не серпи для праці чи орала;
І всім сусідам жити не дає,
Зробивши їх живим щитом в забралах.
[{(666–СРСР;)}] (000–СНД;;;) 8–НЄ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474531
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 23.01.2014
автор: lionet