Він бере мою руку
веде поза хмарами
Розмальовує небо
в прозорі тони
потім тихо і міцно
мене обіймає
він наповнює змістом
майбутні шляхи
Не руйнує очей
Не ламає мій сором
Він завжди повертається
щоб творити дива
саме так я хотіла
у казку пограти
Саме зараз щаслива!
Саме зараз жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474547
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Nastya123