Зкам*янілі обличчя наших героїв,
Чоловіки сизокрилі з вогнем у очах.
Вони далеко…далеко від рідних покоїв,
Їхня домівка нині в темних горах.
Де пекучеє сонце та холоднії зими,
Свист набоїв та щира материнська молитва,
Де свої суворі вояцькі режими,
Де л*ється по схилам кровавая битва.
Афганістан – проклятий ти батьками
Тих дітей,що голови схилили.
Перед лихими вражими військами
Свою честь і волю простелили.
Афганістан – твої обійми смерті
Поглинули не мало відважних героїв.
Хоч їхні постаті з лиця Землі стерті,
Наші серця – навіки їхні покої!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474567
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Sweet Sweet