цілую землю, по якій ходила
безстрашна сила волі і життя,
яка кричати дух мій научила
без голосу і права на буття.
цілую землю, у ядрі якої
вирує лава слів і почуттів,
безсмертя духу і слави німої
мільйони тисяч зраджених життів.
здіймаю руки до світила неба,
молю про силу й щире каяття
твоїх синів, які по зову Треба
ідуть до волі і без вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474588
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Наталя Затишна