Пробиває день мінометами
Дірки-зірки у сфері небесній,
Хтось ховається під мінаретами,
Хтось сьогодні зі Всесвіту щезне.
Пілігрим ударить об землю,
Горем вдарить і чашу пропащу
Розіб'є, блакитну кров виллє.
Цар Давид залишився без пращі.
Горем вдарить об землю, землею
Він ударить шалено об себе.
І кричатиме Всесвіту: "Де я?!"
Галатея ширяє у небі.
Хай ця чаша дрейфує у мороці,
Tempus fugit крізь покоління,
Тлінність буде у тому, що зводиться,
Давид прийде тобі в сновидіння.
17.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474593
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2014
автор: Софія Костицька