Напутствіє на бій «Ультраса» однією поетесою
Передмова. Якось нещодавно мною був прочитаний вірш ОДНІЄЇ ПОЕТЕСИ (не з цьго сайту, звичайно, Боже збав!) на близьку до даної тему, і я вирішив їй допомогти, бо, мабуть, складати такі вірші одній дуже важко. Тому вірш вийшов наче від жіночого імені. Та це пусте. Головне, що я підхопив та розвинув тему!..
Ах, як гламурно сніжинки кружляють!..
Горе, о горе! - машини палають!..
Боже, ну як же ж я молодь кохаю!
Просто від цього я вся присідаю.
Дитятко Волі, ідеш ти на бій,
Та не любити нікого не смій!
Ангельських крилець ти не забрудни.
Німб у кишеню сховай, схорони.
Викинь ту биту бейсбольную кляту!
Арфу візьми і вдягни білі шати.
Слухать не смій, хто розкаже про гнів.
Друга поранять- не злись. Що, здурів?
Що ти ото норовливий такий?
Може, у тебе характер важкий?
З квіткою Волю здобудь у руці,
І не жбурляй у людей камінці.
Не забрудни своїх білих одеж-
В них лиш тебе я кохаю без меж!
"Ультрас"! Навіки забудь слово "кров"!
Наша ж бо Воля- це чиста любов.
Так я придумала, я така вся
Тьотя розумна, немов порося.
Слухайся, хлопче, гламурну мадам!
Будеш слухняний- льодяника дам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474633
Рубрика:
дата надходження 24.01.2014
автор: Сокольник