Намічається будова -
Повалять гілки в лісах,
Повалять усе додолу,
Аби "прибыльный" був дах.
Щоб отут робити гроші -
На живій іще Землі,-
Вни такі усі "хороші",
Але мертві при житті.
Але вмерли «бідні» люди!-
І ніхто вже не живе,-
Лиш за грошами всі блудять,-
Хоч для Світу кожен вмер...
Залишилися в безодні,-
Люди-трупи без душі,
Хоч би тут і я сьогодні,-
Не писав сумні вірші!
Хоч би знав я щось Веселе
і для Світу це приніс,-
Та лиш сум тепер для мене,-
І в печаль я десь заліз...
Та ніби трохи "попустило",-
Й печаль кудись пройшла!?!
Чи я її в віршах покинув?
Чи радість десь Душа знайшла.
Стало сумно, коли пригадав розпочату будову в горах, зараз там пні від дерев і сліди від лісовозів……..а рік тому тут був такий мальовничий лісок...
Дякую:-) 11.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474647
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2014
автор: Santos