Пульсує кров по венах, натягуються струни,
У сірому тумані рожеві ходять люди.
Без усмішок, байдужі в своїм коловороті,
Холодний світ ілюзій, промоклі пальці в плоті.
До завтра ще далеко, присяду на зупинці.
Подивлюсь на обличчя в яких нема іскринки.
Холодна осінь скоро прийде зима з вітрами,
І всі ви поховаєтесь в свої маленькі хатки.
А потім коли сонце, крізь хмари заговорить,
Ви змінете свій колір з рожевих на червоних.
Будете говорити, який приємний ранок,
Щоб то сьогодні з'їсти сьогодні на сніданок.
Ось так воно, принаймні у більшості, місцями,
Прогіркла монотонність, розбита гістограма...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474783
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2014
автор: Кіра Рубінова