Сидиш годину вже на кухні,
Самотність - твóя коліжанка,
А за вікном звичайні будні,
Лиш випита від щастя склянка…
На дні вино ледь червоніє,
На смак терпке воно мов терен,
Своїм вогнем душі не гріє,
Мов та любов з пророслих зерен…
В руках задимлена цигарка,
Повільно вже хвилину тліє,
Цукерки - не відома марка,
І від кохання серце мліє…
Губ не торкалася цигарка,
Ти лиш кохалася із димом,
Допита вже не перша чарка,
Боролась ти із часу плином…
Нас вдвох об’єднує кохання -
Не від вина душа cп’яніла,
Докладемо ми всі старання,
Любов щоб наша не зітліла…
Автор : Назар Гузій 20.03.11 ©
[Жодну з частин даного вірша не можна копіювати
або відтворювати в будь-якій формі без дозволу автора>©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474801
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: Назар Гузій