Літній ранок… Вже світає.
Тихо, ясно навкруги...
Сон, скрадаючись, лишає
Дня нового береги.
Золотоголосі птахи
Із роси водицю п'ють,
Чи то Моцарта, чи Баха
Срібнострунно виграють.
Всяке зело оживає,
Нашорошує листки,
Кожна квітка розкриває
Ніжно-тонкі пелюстки.
Сонце встало, личко вмило
І сипнуло промінці!
Жайвори їх підхопили
Й понесли в усі кінці!
І до поля, і до річки
Зайчик сонячний літав,
А тоді стрибнув на щічку
І мене поцілував!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474892
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: Анастасія Лінчук