А ВІН СТОЯВ…

А  він  стояв  роздягнений  катами,  як  мур,  як  криця,  як  сама  земля,  
і  не  змогли  катюги  усвідомить,  що  є  герої  справжні,  а  вони  лиш  тля.

А  він  стояв  свобідний  і  правдивий,  вільний  від  сорому,  без  жалю-каяття,  бо  дух  свободи  й  Боже  провидіння  людською  гідністю  осяяло  його  життя.

А  він  стояв  нескорений  і  вільний,  міцним  козацьким  духом  дивува
ту  вражу  чорну  силу  антилюдську,  що  честь  і  совість  знати  не  могла.

А  він  стояв  незламний,  незнищенний,  перед  катами  не  ридав,  не  плазував,  бо  Божий    світлий  дух  над  Михаїлом  від  ангела  Господнього  витав.

А  він  стояв  у  гідності  і  правді,  яка  осяяла  його  життя  і  невтямки  було  тим  чорнолобим,  що  крім  юдиних  грошей  є  свобода  і  сила  Божая  свята.

А  він  стояв,  неначе  Україна  -  поругана  і  гола  поміж  ворогів,  а  волі  сила  й  нескореність  духу  від  нього  променіла  навкруги  -  на  світ,  на  вічність,  на  безмежжя,    на  просвітленні  зоряні  світи.

Дивіться  всі  гнобителі,  кати,  іуди  -  як  має  України  син  стоять!
Повік  нікому  в  світі  не  здолати  такий  народ,  в  якого  полум”яні    і  Україні  віддані  серця  горять!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474908
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.01.2014
автор: Олекса Світлий