Зашумів буйний вітер.
Повіяв тривогою з
гори на долину.
Погасив свічу-життя
і вклав тебе неньку
в сіру домовину.
Мій любий батьку,
як за тобою сильно сумую.
І вже твого мелодійного
голосу, ніколи не почую.
Заросте стежина
до рідної хати.
Де вперше навчив
мене по землі ступати.
Ти мене батьку
і грів і леліяв.
На добру стежину провів,
а коли мене смуток оповивав,
ти завжди розвіяв.
Заплакала за тобою
вся наша родина.
Доля твоя натомлена
нас осиротила.
А, я Господа прошу
і невтомно благаю.
Нехай візьме тебе
під свою опіку
і проведе до спокою,
до вічного раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474917
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2014
автор: Віктор Варварич