Вагітніли ми два місяці
Цим громадянським суспільством,
Щоб віником нечисть вимести
Невідворотним насильством.
Наш мазохізм на фініші,
Волі стрибок на старті,
Ми по-любому в виграші,
Адже вже чогось варті!
Труїте газом, покидьки?!
Тіштесь останньою втіхою,
Це ще ми кажемо пошепки
Перед новою віхою!
Буде вам торба глиняна,
Глухо-сліпі створіння,
Лікуйте нашими мінами
Свої недолугі сумління!
Не чуєте голос нації,
Що дала ім`я державі—
Скинемо вас межи станції
По революційному праву!
І вийте там скільки схочеться
Поза межею стеження,
Вже закінчилася порція
Китайського попередження.
Не труїмось вашим газом,
Втратили страх від гранат,
Спалений бус наразі
Б`єм держаками в такт.
Бруківки у місті вдосталь
І вільних повстанських сердець,
Затопим дрібний ваш острів
Зіпсований кимсь нанівець.
Як вам зашкарублу совість
До серцевини обдерти
І викохану попсовість
Підставить під водомети?!
Ми бачимо світло в тунелі,
Хоча воно й ще за рогом
І трощим в друзки ламелі
Качанівським в радість острогам.
Життя почалося зараз,
Принаймні, на нього шанс!
Шановний товариш Азаров,
Не падайте прошу в транс—
Майбутнє нове вготуєм
Ми зокрема й для вас:
Не буть вам більш рускіх холуєм
І посміховиськом мас!
Не буде у тих свободи,
Хто й думать про неї не сміє,
Усі успішні народи
Спроможні до протидії.
Тож всі кому вже набридло
Бути ґвинтами системи
Скажіть собі: «Ми—не бидло,
Лиш раз на землі живемо!
Борні віддамо всі сили
І хай вибір зробить доля,
Що ми в цій борні заслужили:
Ганьбу, владу, смерть чи волю!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474965
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: Олівець