початок світу в знаках безкінечності
скрутився вузликом в твоїх руках.
серед зимової глухої недоречності,
моєї ніжності, твоєї теплості,
моєї приреченості, твоєї впертості,
знов разом ми у летаргічних снах.
і ця хвороба є невиліковною,
безрецидивною, дивною, тобою повною.
а ти лиш дивишся отак...
і я знов томно непритомнію.
ти наче нарко-афродизіак.
так. ти мій лікар з тонкими пальцями,
з жовтим зошитом білих аркушів,
зшиваєш-зцілюєш мене по швам.
й твій почерк терпко пахне кавою,
змиває всі рубці, мов лавою,
він тане на тлі тіла, мов пергаменті.
ти скрізь. ти тут і там.
і я собою тебе наповнюю,
реінкарную, регенерую, оновлюю,
зеленим яблуком, зірваним Євою.
скажи мені, я житиму до літа
у твоїх снах?
початок світу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475111
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Asha