Колючий дріт байдужості вцепився,
мов пазурами в синьо-жовтий стяг.
І міцюю, силою наситився, напився,
залишивши свободу лиш в словах.
І тінь його замилила нам очі,
І тьма його заклала всім нам слух,
але безмертне наше й вічне "Жити хочу!"
тамує спрагу нашу, живить дух.
У чому сила? Єдність - наша сила!
Крізь біль ми знімем з дроту рідний стяг,
розвіється він вільно і красиво!
Свобода ж наша - не лише в словах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475140
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: JulKosh