Помоліться, прошу, у важку цю мить

Жебрака  одягнеш-наче  на  Христа
Сорочечку  вдягнеш.Матір  Пречиста
Подивиться  з  неба,рученьки  складе.
І  молитви  наші  Богу  донесе.

Помоліться,прошу,у  важку  цю  мить.
Бо  за  Україну  так  душа  болить.
Мій  народ  найкращий.Чом  бідує  так?
Їде  на  чужину  він  за  четвертак.

Що  це  за  країна-розум  продають
Люди  на  чужині?А  пани  крадуть.
За  країну  гинуть  в  двадцять  перший  вік?
Це  чиїсь  синочок...Чиїсь  чоловік...

Жебрак  без  одежі  у  такий  мороз.
А  скільки  чатує  ще  таких  загроз?
Чи  Христа  забули?Де  заб'ють  цвяхи?
У  душу  Вкраїни  на  усі  віки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475182
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Відочка Вансель