Моя країна захлинається в крові,
Моя країна - це мільйони патріотів.
На різних вулицях ідуть жорсткі бої
Нема кінця боям щовечора й щоночі.
Моя країна захлинається в брехні,
Її вже третій рік підряд в брехні тримають,
І брешуть літом, брешуть підло навесні,
Своїм покращенням всіх нас щодня лякають.
Моя країна захлинається в сльозах,
І сльози ллються по бруківці, по асфальту.
Коли все можна з'ясувати на словах,
Кийком вбиваючи нам рота затуляють.
Моя країни захлинається в ночі,
Тому що ніч - це ніби нескінченна вічність.
Горить Грушевського в пекельному вогні,
І б'ють людей навіть не дивлячись їм в вічі.
Моя країна, ми з тобою ти не плач.
Ми не залишимо тебе в твоїх руїнах!
Ти дала нам найголовніше - це життя.
І ми життя не проживемо на колінах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475241
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.01.2014
автор: Швабчук (Schwabchuk)