Вже більше двох місяців так званої свободи,
Час, як Ти мене був відпустив.
Хоч між нами багато було й є незгоди,
Я знаю..про це мені Ти говорив.
Ну, що пороблю – не сказала.
І все для мене болем обернулось.
Я просто тоді ж не знала,
Що в Тобі таки б щось схаменулось.
А зараз просто я пуста.
Так мало вже сміюсь, але й не плачу.
І ніби за плечі обіймає самота,
Але ні... я її вже не побачу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2014
автор: klakova