Багато хто вірить в Бога, і навіть ті хто не охоче визнають що Господь існує. Всеж на свої очі переконуются, що життя не вічне... А коли душа покине тіло вонаж, куди йде? Якщо була вірна творцеві то до нього! А якщо ні, її чекають вічні муки... Де казан безрозміру готовий приняти грішну нерозкаянну душу... Злі правителі радіють в них поповнення... А Господь плаче... Скільки разів він різними способами оберігав! Скільки разів він намагався навернути... Через Ангела Хоронителя, через Матінку Божу, через себе... Та голосу його не хочуть вперто чути... Їх спокушає злий правитель... Не можливо служити двом царям! Сказав якось Ангел Хоронитель! Ісусикові який недавно лише народився дуже прикро, коли йому
лише показово радіють... Він готовий своїми рученятками обійняти весь світ!
Та своїм новонародженим плачем з усіма нами святкувати день народження!
Та зараз Ісусик плачеть сумним плачем... Чому йому не всі радіють?... Та забирають у своїх братів життя! Вони ж його братам не дали! Скільки разів Господь наголошував: - Щоб заслужити Царство вічне в небі, потрібно на землі земні скарби збирати! А не тіла братів!... Та багато хто вибирає земне царство і гроші... Вкладає гроші, в будинки, авто, басейни й таке інше... І чим більше накрадає грошей тим більше стає скупішшим, злішшим... Господь
не пускає таких до себе! Але він кожного дня надієтся на щире розкаяння, томущо ніхто з нас не має права судити один одного, тому що хто з нас без гріха? Як і я не маю права, і я не суджу... Просто боляче нам спостерігати за
Майданом, тільки годину постояти це вже є щось, а люди стоять тижнями і більше!... Ці слова будуть багато для кого сьмішними! Та я б хотів порадити президенту, роздати все своє майно бідним і так заслужити в Господа прощення! Та забрати силовиків з Майдану... Ці люди що борятся за свободу вже є Героями України! Нехай свої нагороди вони отримають живими! Пане президенте, будьласка... Неповага до власного народу це не є добро...
Ваші силовики не є катами... Ісус віддав життя за нас, щоб спасти наш весь рід! Не зневажаймо його смертюю! Співчуваю родиним загиблих...
Шкода дуже, як подивитись на відео, на їхні фото, здаєтся що вони живі, і
зараз знову буде озвучений інший вірш Шевченка, Сергієм... Що зараз майдан буде насолоджуватись смачною їжею Юрія... що після гарних новин Білорусь та Біла Церква буде гордитись Михайлом... Що місто Турць
буде пишатись Романом... Нехай земля їм стане пухом... Боляче взагалі таке "переварювати"... А що вже казати про родину! Кожен день молюсь щоб Господь змінив дії президента на добрі! Пане Президенте, Ви не є бездушна людина, припиніть будьласка... В Америці 10-річний хлопчик що дивився телевізор, побачив побитих українців, та звернувся до Б.Обами й попросив допомогти Україні... Вікторе Федоровиче будьласка дайте наказ покинути силовикам майдан... Слава Україні!!!
27 січня 2014 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475315
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Ель Демір