Отамане, Отамане, чи то немає більше вороття?
Стежка Кобзарая або кровопролиття?
Але ту стежку застилають непроглядні тумани
Куди ти своїх воїнів поведеш, Отамане?
Вітер розгулявся на Карпатських полонинах
Душі Галицьких лицарів там снують і понині
Сірко прокидається у Дніпровських степах
Поки ще циганське багаття йому вказує шлях
Отамане, Отамане, наш вибір це Народна Рада
Без заляканих в’язнів і безчесної влади
В супереч незламнсті ворожого обману
Сьогодні ми згодні піти на це, Отамане
Бо слово чесного народу все ще має значення
І вага його більша ніж безпідставні звинувачення
Зі зброєю в руках вони нас змушують мовчати
Але чутно із натовпу, що це лише початок
Отомане, Отамане, бльше немає чого чекати
Окрім вірних синів і батьківської благодаті
Вирішальна битва вже зовсім скоро настане
Та чи готові ми прийняти її, Отамане?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475365
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: ura0701