Шумить берізонька свою колискову,
А в хаті матуся маля колиса.
На небі росою розсипались зорі,
А поміж них місяць у свитці гаса.
Ніч тихо зоріє над містом поснулим,
Легкий вітерець відпочити приліг.
А сонце, що нам цілий день світило,
Вмостилось за обрієм на нічліг.
Ніч тихо завісу свою опускає,
І тужно кричить щось неспляча сова.
А мати дитину свою колисає
І колискову їй ніжно співа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475373
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: ШукачкаІстини