Обпікає язик чашка світлого чаю.
Обпікають уяву думки. Я ковтаю.
Я ще козирі маю. Але хід пропускаю.
Зазираю у чоловічу таємну щілину.
І нахабність, і сором пливуть безупину.
Залишаю сліди, не шкодуючи спину.
Запах магнітний і погляд невтомний.
Опір безглуздий, ти - беззахисно-сонний.
І тобі ж так неймовірно пасує чорний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475387
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Галя Марченко