«Не бійся досвітньої мли, –
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.»
(Леся Українка)
Вогонь
Прийшов у давнє місто
Очистити його від скверни,
Спалити масний бруд,
Що налипав до бруківки
Десятиліттями та декадоепохами.
Його запалюють не жерці,
Не бундючні сенатори,
Не любителі смаженого,
Його запалюють діти –
Діти зимового повітря,
Діти розхристаних вулиць,
Діти білого снігу,
Діти літаючих слів.
Цей вогонь – шматочок сонця,
Шматочок першопочатку Всесвіту,
Посланець одвічного.
Згорають у ньому брудні думки,
Брехливі слова і чорні роботи.
Сонце, ми любимо тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475517
Рубрика: Верлібр
дата надходження 28.01.2014
автор: Артур Сіренко