Чекаємо.

Ми  постійно  чогось  чекаємо.  Ну  поміркуйте  самі,  в  лютому  ми  чекаємо  весну,  думаючи  що  це  час  для  закоханості,  пора  кохання.  Потім  ми  розчаровуємось  в  цьому  і  чекаємо  літа.  Чому?  Та  тому,  що  влітку  всі  говорять,  що  буде  все  добре.  Літо,  як  і  належить,  ми  просто  нічого  не  робимо,  не  всі,  ні,  не  всі,  але  більшість,  ми  сидимо  за  комп'ютером,  рахуючи  останні  дні  до  вересня.  Обіцяємо  собі,  що  наступне  літо  будемо  найкращим.  Згадаймо,  ми  ж  теж  саме  говорили  навесні,  і  в  того  року.  Восени  ж  ми  чекаємо  Новий  рік,  мандаринки,  ялинки,  герлянди-це  ж  так  прекрасно.  Ми  самі  не  помічаємо  того,  що  ми  постійно  чогось  чекаємо.  Ми  так  ж  прочекаємо  все  життя,  нічого  не  роблячи.  Погодьтеся.  Це  ж  так...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475592
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2014
автор: Л_і_л_і_