Ми дихаємо шинним димом,
Втрачаєм кров за «батюшку царя»!
Матір плаче за українським сином,
А «Беркут» наче не свої, а сарана.
Для них ми бидло, всі у чомусь винні…
Та навіть лиш за те, що живемо.
Коритися системі й їм повинні,
На нас таврують вже клеймо.
Від застарілих обіцянок нудить
І смішно від їхніх виразів облич.
Із цих перевертнів ніхто не любить,
Коли народ здіймається на клич.
Повстання це задля дітей й свободи!
Свободи від шахрайства і брехні.
Ніякі не страшні нам перешкоди:
У холод мерзли, грілись у вогні.
Цей «світлий» День Соборності і злуки
Запам’ятаємо на все своє життя…
В сльозах, тиране, вимий руки,
На все старе нема вже вороття.
23.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475674
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Уляна Вівторок